У явної агресії є, мабуть, єдина перевага — вона недвозначна. Важко неправильно оцінити настрій, що супроводжує адресовану лайку.

Пасивна агресія — явище набагато менш очевидне. Негатив цілком відчутний, а начебто і ні — все одно що пара, яку можна побачити, але складно упіймати. Прояви ПА вгадуються у поведінці колеги, який ніколи не вступить у відкритий конфлікт, але випадково забуде поставити вас у копію повідомлення про важливу зустріч. Або бойфренда, зазвичай вкрай пунктуального, який раптово застряг на роботі, коли ви знайшли квитки на прем’єру улюбленої опери. Такі манери можна виправдати лише тим, що іноді (точніше, зрідка) пасивні агресори і справді не знають, що роблять.

У будь-якому випадку, пасивна агресія — не просто неприємна звичка, а постійне придушення гніву і негативних емоцій, що загрожує серйозним психологічним розладом. Психологи досі ще сперечаються про можливість кваліфікувати таку поведінку як повномасштабний розлад особистості, але давно узгодили єдиний список симптомів: навмисна неефективність, уникнення відповідальності, відмова безпосередньо заявляти про потреби або проблеми.

Ось сім поведінкових підказок, які допоможуть визначити пасивно-агресивну особистість у вашому колі або, власне, у вашому характері. Такі люди зазвичай схильні…

Недороблювати

Пасивні агресори — майстри недоробок: продукти придбані, і навіщо їх прибирати у холодильник; білизна випрана, але розвішувати її необов’язково; посудомийка запущена, а чистий посуд нехай хтось інший витягує. Ця маніпулятивна стратегія сигналізує про невдоволення з приводу виконуваних обов’язків — щоб партнер (друг, батько, колега) зміг відчути себе надмірно вимогливим, і у підсумку — у стотисячний раз! — доробити все самостійно.

Спізнюватися

ПА-персони живуть в ейнштейнівському всесвіті еластичного часу, де хвилини легко розтягуються в інші одиниці виміру. Якщо вони не хочуть йти на звану вечерю, але знають, що треба, то неодмінно прийдуть — приблизно до десерту. Коли їх дратує необхідність бути присутніми на зборах — з’являться на півгодини пізніше зі спантеличеним обличчям: як, ви всі вже тут? Найчастіше навмисно, іноді несвідомо, але завжди неймовірно ефектно.

Недохвалювати

Приклади приємних компліментів: “Відмінна стрижка!” або “Чудовий суп!” А ось ті ж самі фрази, але скориговані пасивно-агресивною особистістю, зазвичай з міркувань конкуренції: “Відмінна стрижка, у мене була така років п’ять тому” або “Приголомшливий суп, хоч я і не зміг з’їсти усю цю капусту”. Для полегшення розпізнавання: якщо у відповідь з грудей рветься “Спасибі”, вас насправді похвалили, а якщо хочеться у сльозах вибігти з кімнати — комплімент був не дуже.

Відмовчуватися

Повна тиша — так звучить пасивно-агресивна людина, яку щось розлютило. Здавалося б, якщо людина засмучена, можна прямо сказати, у чому справа. Але не такий наш ПА. Мовчання — генеральна стратегія пасивних агресорів, тому що статус “Я з тобою не розмовляю” насправді говорить про багато речей. Безжально-наполеглива мовчанка діє на нерви усіх, хто у ній не бере участі. Він / вона нібито уникає конфлікту, але насправді його провокує, використовуючи свою пасивність як реальну агресію — що й потрібно було довести.

Досадувати

Пасивно-агресивна поведінка розкривається у світлих намірах з похмурими прогнозами. Звучить (завжди вголос) оптимістичне побажання, супроводжуване висновком, що цього, швидше за все, не відбудеться: “Було б класно закінчити проект до середи, але, думаю, раніше п’ятниці навряд чи впораємося”. Мета у тому, щоб донести ідею до громадськості і негайно відмовитися від неї, переклавши тягар виконання або невиконання завдання на когось іншого. Наприклад, на вас.

Влаштовувати каверзи

Пасивні агресори — не негативні герої, але натхнення беруть у схожих галузях. Пам’ятаєте дедлайн, про який колега забув попередити, дотягнувши до останнього дня? А улюблений костюм, який мама, що хотіла допомогти, здала у хімчистку напередодні вашого від’їзду у відрядження, про яке ви їй усі вуха продзижчали? Як і у випадку із запізненням, іноді це випадково, але, зазвичай, ні, не спокушайтеся.

Неявно ображати

Тут пасивно-агресивним особистостям дійсно немає рівних. Головний інструмент — союз “але”, здатний миттєво вивернути позитивний підхід у зневажливий опус: “Не хочу здатися грубим, але…”, “Я високо ціную ваші старання, але…”, “У жодному разі не хочу образити, але…”, після чого йде щось таке, що засуджує, жорстоке, нещадне. Нехарактерно чесний варіант замаскованої образи: “Ви, напевно, зненавидите мене за ці слова, але…”, що обіцяє хоча б правдиву реакцію. Такий формат спілкування максимально близький до чистої агресії, і, якщо вам дорога внутрішня гармонія, намагайтеся вчасно і без сорому зупиняти токсичні одкровення — перш ніж співрозмовник перейде через “але”, щоб зіпсувати вам настрій.

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20