Чи усім бабусям варто довіряти онуків, як самим собі? Від яких бабусь все ж таки варто тримати дітей подалі?

Найчастіше ми уявляємо бабусь, як добрих і веселих жінок, які сповнені любові і турботи, у чиєму будинку завжди свіжоспечені пироги і найцікавіші історії з життя. Однак, це тільки стереотип. Дуже часто зустрічаються бабусі, час спілкування з якими для дитини слід встановлювати у певних нетривалих межах для збереження її психіки.

Бабуся-квочка

Бабусі-квочки часто проявляють себе надмірною опікою над онуками, забороняючи абсолютно будь-які рухливі ігри і речі, які на їх думку можуть нашкодити дитині. “Не лізь на гойдалки, впадеш!”, “Одягни шапку, бо на вулиці лише 15 градусів!”, “Не підходь до тих хлопців, вони тебе образять!” При цьому дані репліки межують практично з істерикою. Такі бабусі бачать небезпеку для дитини там, де її навіть немає. Все це прояв гіперопіки.

Така поведінка загрожує тим що у якусь мить дитина припинить бабусю слухати і, коли з’явиться реальний привід для тривоги, вона пропустить її слова повз вуха. До того ж з такою бабусею дитина може вирости нерішучою сором’язливою і не матиме власної думки.

Бабуся-нехлюйка

Даний тип бабусь абсолютно протилежний першому типу. У дитини піднялася температура? Бабуся дає таблетку і веде її гуляти. Дзвонять батьки, запитують, як справи у дитини? Бабуся-нехлюйка каже: “Зараз подивлюся, де він там бігає”. На питання, що дитина їла, може відповісти, що копчену рибу з цибулькою. Такі бабусі більше турбуються про себе, ніж про дитину. На вулиці вони вважають за краще відправити онука з іншими дітьми, ніж проводити з ним час. З такою бабусею надовго залишати дитину не можна.

Бабуся-годувальниця

Такі бабусі зводять процес їжі до справжнього культового обряду. Неважливо, який зріст і вага в улюбленого онука, для неї він завжди “бліденький” і “худенький”. Щойно дитина залишається з такою бабусею наодинці, її постійно намагаються нагодувати. Такі бабусі не слухають настанови батьків щодо харчування дитини. У них своє уявлення, чим і коли повинен харчуватися зростаючий організм. Ось і догодовують постійно то густою манною кашею, то жирним борщем, то вареною картоплею зі свининою. Такий підхід може зіпсувати дитині здоров’я: зайва вага, проблеми зі стільцем, відраза до їжі — лише мала частина наслідків.

Бабуся-учитель

Найчастіше такі бабусі дійсно свого часу або викладали, або працювали вихователями. Професія змусила їх перенести командний настрій і на родину. Переконати у чомусь таку бабусю практично неможливо. Бабусі-вчителі вважають, що без них молоді батьки не вміють абсолютно нічого: ані годувати дитину, ані купати, ані одягати, ані гуляти. Бабусі-вчителі можуть зіпсувати дитині самооцінку. Вона частіше починає розчаровуватися у собі. Впевнена, що у дитини криві руки і повна неспроможність завдяки батькам, така бабуся не довірить їй навіть пульт від телевізора. Дитина виросте з безліччю комплексів.

Бабуся, яка жаліє

Бабусі, що жаліють, використовують зменшувально-пестливі слова для позначення негативних характеристик онуків: якийсь худенький, ніжки тремтячі, коліна гостренькі, голосок слабенький. Такий метод спілкування з дитиною призводить до того, що малюк дійсно починає себе відчувати хворим і неповноцінним. Такі бабусі часто вірять у потойбічні сили і псування. Можуть водити онуків по цілителях і лікувати народними засобами.

Бабуся, яка страждає

Даний тип бабусь постійно скаржиться на свою долю, погане самопочуття, неслухняних онуків. У будь-якій ситуації вони бачать тільки негатив: політика, суспільство, родина, фінансове становище. Онук, що залишився з такою бабусею, буде змушений постійно вислуховувати про незаслужене скорочення пенсії, про коливання тиску, про сусідку з 2 поверху з чоловіком неробою. Якщо доросла людина може абстрагуватися від такого спілкування, то у дитини це не вийде. Дитина буде змушена приймати весь негатив.

Бабуся, яка порівнює

Такі бабусі постійно порівнюють своїх онуків з іншими дітьми. Хто і коли почав ходити, вперше сів на горщик, які перші слова були сказані, яка література з виховання прочитана. Бабусі, що порівнюють, будуть знаходити з часом дедалі більше ідеальних моделей виховання не на користь дітей. При цьому замість того, щоб дійсно займатися розвитком дитини, вони будуть тільки дорікати, що у сусідки онуки набагато розумніші і віршів знають більше. Згодом дитина відчуватиме себе дурною, відсталою, у неї з’являться проблеми у спілкуванні з однолітками і у навчанні.

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20