Брак часу – це найчастіше зовсім не про час

Час – така дивна субстанція, якої завжди не вистачає. Бракує на заняття спортом, на творчі хобі. На те, щоб написати книгу. Щоб як слід обстежитися у лікарів і зайнятися, нарешті, своїм здоров’ям. Просто погратись з дітьми. Багато на що. Брак часу – напевно, найчастіша причина, яку люди озвучують як пояснення, чому вони не роблять щось важливе і бажане.

На що нам не вистачає часу?

І тут в голову закрадається закономірне питання: якщо це «щось» дійсно важливе для нас, якщо ми цього так хочемо – то якого біса на це не знаходиться часу?

І наступна крамольна, але закономірна думка – значить, це не так вже й важливо – і є щось більш важливе, що відтягує на себе наш дорогоцінний час?

Як показала практика, брак часу – це найчастіше зовсім не про час. А про що тоді?

• Пріоритетність. Завдання, на яке не вистачає часу, – найменш пріоритетне і вирішується за залишковим принципом. Наприклад, ви – досвідчений репетитор англійської, у вас є давня мрія написати підручник, і задумки-напрацювання є, і руки сверблять написати… Але весь час не вистачає часу через роботу і повсякденні справи. У пріоритеті сама робота і заробіток, а підручник в цю ідею поки не дуже вписується – і створюється дрібними, безсистемними уривками.

• Невідповідність завдання вашим цінностям та інтересам. Не та мета викликає внутрішній опір, звідси – саботаж, прокрастинація і «брак часу» на її досягнення. Наприклад, вам доручили організацію концерту силами співробітників підприємства до дня народження цього самого підприємства. Треба обійти всіх і з’ясувати, у кого які таланти, і домовитися про конкретний номер від співробітника – і скласти з цього концертну програму. А ви вважаєте, що на концерті виступати повинні професіонали, а не аматори – ось у вас і душа не лежить до цього концерту і часу на обхід, звичайно ж, не знаходиться.

• Страхи і невпевненість. Мета може бути «не та» ще й через тривогу: а раптом не вийде? А для мене це складно… і т.п. І ось ви тягнете, тягнете, відкладаєте і винаходите для себе відсутність часу як зручну відмовку. Та ж книга може не писатися місяцями і роками тому, що вам здається: добре зробити не вийде через відсутність досвіду – але цей страх раціоналізується набагато більш соціально схвалюваним браком часу.

• Бажання бути зручним для кого завгодно. Крім себе. Ви виконуєте прохання і доручення всіх навколо, ви надзвичайно ввічливі і послужливі, ви ставите собі плюсики в карму, тому що оточуючі вам дякують і вважають вас добрягою… Є тільки одна людина, до якої ви недобрі – це ви самі. І ваші справи, які стоять на місці, поки ви залишаєтеся хорошими для інших.

• Втома. Ви настільки виснажені, що будь-яка справа займає у вас більше часу, ніж зазвичай. А на щось більш складне, що потребує особливих зусиль, вас просто не вистачає. Вас – а не часу.

На завершення важливо сказати ось що:

Всі перераховані причини браку часу – це не викриття. Якщо ви виявили, що щось з перерахованого вище – про вас, це зовсім не означає, що ви негідник і злочинець. Це просто означає те, що означає. У кожної нашої дії або бездіяльності є своя позитивна функція – так і наш «брак часу» нас від чогось оберігає або дає нам якісь інші можливості. Тут головне – зрозуміти про себе щось важливе, а потім вже якось розпорядитися цією інформацією.

Іноді банан – це просто банан. Часу може і справді не вистачати. Але якщо важливо його знайти, все одно доведеться вирішувати питання пріоритетності або інше, не зовсім пов’язане з часом.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *