Саморозвиток

Доля щедра до тих, хто твердо вирішує бути щасливим

Я ходжу на курси англійської. Так от, мене дуже здивувало, коли серед молоді я побачила чоловіка років 60, він був активним дядьком, бути учнем в такому віці вже якось не солідно.

Перед уроком ми з ним розговорилися й почали розповідати про дітей:

— Галю, ви ніколи не вгадаєте скільки в мене дітей — п’ять!..

— Ого, нічого собі!.. – захопилася я.

Тут чоловік розповідав про свою молодість, як одружився в юному віці, жінка народила сина. Йому прийшлося важко працювати, щоб забезпечувати сім. В 90-ті роки вирішив започаткувати свою справу, завжди крутився, як муха в окропі, про повноцінний сон він навіть і не думав. На бізнес почали іти всі сили та кошти. Так згодом син вже в університет вступив, а їхні стосунки з дружиною немов розчинилися в повітрі…

— В один момент мене осяяло, – він раптово став серйозним, – я зрозумів, що мав все, але все одно був нещасливим. У мене не було сенсу життя, хоча мені вже було сорок років. З жінкою ми майже не спілкувалися, а я просто плив за течією.

Одного дня я їхав в поїзді від своїх батьків та читав книгу. У ній головний герой мав скласти список бажань та цілей на перші три роки, потім загалом на життя, і третій список — на той випадок, що б ти зробив, якби жити тобі залишалося – всього пів року. Мене дуже зацікавила ця книга і я тоді всю ніч думав про свої бажання.

Я зрозумів, що не хочу так важко працювати й згодом продав свій бізнес й організував невеличку справу зі стабільним доходом. Я хотів, щоб моя матір були поруч й придбав їй житло неподалік. Складніше виявилося з сім’єю. Але – всього через якихось два роки він одружився, і народилася спочатку одна дочка, потім друга, два сини…

— От мої доньки вже ходять в старшу школу й раптом прийшли до мене з домашнім завданням. А там англійська. А я ж в школі німецьку вчив, от і вирішив додати ще одну ціль у свій список.

Це було рік тому, тоді він вчив її з нуля, зараз в чоловіка хороший розмовний рівень, він досяг, чого хотів.

Тоді я зробила висновок, що ніколи не потрібно ставити на собі хрест. Ми часто вважаємо, що пізно знову закохатися, розпочати кар’єру чи просто шукати щастя. Для змін не буває віку, ви в будь-який момент можете стати щасливими та втілити свої мрії в реальність. Просто запам’ятайте раз і назавжди: поки ми живі, нічого не пізно.

І ще не забувайте: доля дуже щедра до тих, хто твердо вирішує – бути щасливим.