Головна ознака заздрощів, яку ми не помічаємо

Іноді людина навіть і не підозрює про те, що їй заздрять. Заздрять близькі люди, заздрять таємно, практично ненавидячи і проклинаючи. Придивіться, може, людина просто насолоджується тим, що вам боляче.

Це ознака заздрощів дуже помітна і проста, але саме вона нас заплутує остаточно. Ми вважаємо людину близьким другом, або ж вона є нашим родичем, і ми навіть подумати не можемо, що вона нам заздрить. Ну, як же, адже вона нас шкодує, коли в нас щось трапляється. Жаліє якось щиро, вислуховує, співпереживає. І це так дивно! Людина завжди ставилася до вас холодно, часто критикувала, могла образити досить різкими словами, часом і висміювала, за успіхи ніколи не хвалила, в якихось починаннях не підтримувала… І тут у вас трапляється щось погане, і вона вас шкодує, вона наче змінює до вас своє ставлення.

От спілкувалась я раніше з жінкою, дружили сім’ями, разом усі свята, вихідні. А потім якось віддалились. Подруга моя стала регулярно мене висміювати, всі мої плани називала маренням, критикувала за вчинки. А потім у моєму житті сталася неприємність, і вона приїхала, обійняла, пошкодувала. І я тоді подумала: ось вона, справжня дружба. Між нами давно вже немає нічого спільного, а вона в біді не кинула, примчала, співчувала, обіймала. Я потім тільки зрозуміла, що вона просто хотіла подивитися, як мені боляче, зовні вона була привітною та співчутливою, а всередині зловтішалася.

Вона багато років мені заздрила, і мучилася від цього. Справа в тому, що за заздрість відповідають у людини ті ж ділянки мозку, що й за фізичний біль. І ось через те, що людині боляче, вона починає ненавидіти в душі. Моїй подрузі було боляче бачити, коли в мене було все добре. І яке ж вона зазнала полегшення, коли зі мною сталося погане. Як же їй стало легко та добре від цього. Уявляєте? Мені було погано, а їй добре! Вона просто впивалась подробицями того, що трапилося, ніби поїдала мене, насолоджуючись кожною деталлю, зітхаючи, роблячи співчутливий вигляд.

Ось вона і ознака заздрощів. Якщо придивитися, то можна побачити на обличчі заздрісника усмішку, приховану, ледь помітну, гидку… Заздрісник так радий чужому болю, що просто не в силах приховувати своєї радості. Він знову і знову спонукає вас розповідати йому про ваші неприємності: обікрали, втратив роботу, розлучився з коханою людиною, хтось помер.
У біді чи горі людина втрачає свою пильність, і спокійно приймає слова втіхи та співчуття від заздрісника, навіть якщо у душі все протестує. Це прикро подвійно, тому що нам хочеться вірити, що людина з нами щира, але ні, вона просто насолоджується тим, що нам боляче!