Патологічна цікавість: чому ми намагаємося дізнатися про те, що може принести біль?

Чому люди шукають інформацію про нові стосунки своїх екс-коханих, читають негативні коментарі в Інтернеті та роблять інші речі, здатні зробити боляче? Недавнє дослідження, опубліковане в Psychological Science, дуже просто відповідає на ці питання: тому що люди за своєю природою потребують подолання невизначеності. Нове дослідження показує, що необхідність знати настільки сильна, що люди готові прагнути вгамувати свою цікавість навіть тоді, коли зрозуміло, що відповідь принесе біль.

У серії із чотирьох експериментів вчені зі Школи бізнесу ім. Бута при університеті Чикаго і Бізнес-школи Вісконсина досліджували готовність студентів піддавати себе аверсивним стимулам.

Аверсивні стимули — події чи фізичні відчуття, які людина вважає неприємними та сприймає як покарання у спробі задовольнити цікавість.

В одному дослідженні кожному учаснику показували стос ручок, взятих, за словами дослідників, із попереднього експерименту. Половина ручок може вдарити електричним струмом під час клацання.

Двадцятьом сімом студентам пояснили, які ручки були «з сюрпризом»; іншим двадцяти семи сказали лише, що деякі ручки електрифіковані. Залишившись у кімнаті на самоті, студенти, які не знали, які з ручок можуть ударити струмом, клацнули більше ручок і зазнали більше ударів, ніж студенти, які знали, що станеться. Наступні експерименти повторили цей ефект з використанням інших стимулів, таких як звук, скрегіт нігтя по дошці та демонстрацією неприємних фотографій комах.

Як зазначає співавтор статті Крістофер Сі (Christopher Hsee), прагнення відкриттів глибоко вкоренилося в людині – нарівні з основними потребами в їжі та сексі. Цікавість часто вважається позитивним інстинктом, який може призвести, наприклад, до появи нових наукових досягнень, але іноді такі дослідження можуть призвести до неприємних наслідків.

Професор економіки та психології з Університету Карнегі-Меллон Джордж Левенштейн (George Loewenstein), який був ініціатором наукового дослідження цікавості сказав:
“Розуміння того, що цікавість може змусити вас робити саморуйнівні речі, першочергове”.

Проте нездоровій цікавості можна протистояти. У заключному експерименті учасники, яких просили передбачити, як вони почуватимуться після перегляду неприємної картини, з меншою ймовірністю вибирали варіант, що веде до перегляду подібних зображень. Ці результати свідчать про те, що попереднє уявлення результату, яке слідує за цікавістю, допомагає визначити, чи варте воно того. Крістофер Сі зазначає:

“Обдумування довгострокових наслідків має ключове значення для пом’якшення можливих негативних наслідків цікавості”.

Іншими словами, не читайте онлайн-коментарі.