Цікаве

Три речі, які не можна робити: обманювати довіру, порушувати обіцянки і розбивати серця

«Не можна жити без довіри, адже таким чином ми запроторюємо себе в найгіршу з темниць – в самих себе», – англійський письменник Грем Грін.

Багато психологів говорять, що сьогодні ми часто ставимося до оточуючих з точки зору «моделі зниження ризиків». Тобто уникаємо занурення в особисті і емоційні відносини, щоб уберегти себе від страждань і розчарувань або того, що в кінцевому підсумку нам розіб’ють серце.

Емоційна енергія, яку ми «накопичуємо» шляхом стримування власних емоцій, закладає фундамент неблагополучних відносин. Що ми отримуємо в результаті? Одноразовий зв’язок, який з’являється і зникає, не виходячи за рамки поверхневих відносин.

Іншими словами, ми мінімізуємо ризик страждань і погоджуємося на «прохідні» відносини, відмовляючи собі в щасті. Але чи дійсно ми хочемо жити в такому світі холодних почуттів?

Потрібно враховувати, що ми генетично «запрограмовані» довіряти іншим людям. Ми потребуємо в довірі, потребуємо всією своєю душею. У певному сенсі виживання людини завжди залежало від інших людей, які формували її коло спілкування.

Не можна домогтися успіху, якщо ви не довіряєте людям. Успіх можливий тільки за умови спільного розподілу ресурсів і енергії, за умови емоційної мужності і відкритості, наявності позитивного підходу до життя і чіткого розуміння, що в світі є три речі, які не можна робити: обманювати довіру, порушувати обіцянки і розбивати серця.

Відновлення втраченої довіри є одним з найскладніших завдань. Можливо, в дитинстві вас учили тому, що існують певні речі, які не можна ламати. Причини називалися різні: вони дорогі, незамінні або їх неможливо полагодити.

Однак дітям рідко говорять про те, що в світі є й інші неправильні речі, які ми робимо набагато частіше. Деякі невидимі речі можна зламати точно так як і кістки в людському тілі, але вони вимагають набагато більше часу на відновлення. Йдеться про довіру, обіцянки, повагу і любов.

Іноді діти швидко вчаться нехтувати настільки цінними скарбами, тому що так робили їхні батьки. Якщо годувати дитину порожніми обіцянками, це залишить свій слід. Адже якщо ви ростете, не довіряючи своїм батькам, на серці залишається глибокий шрам. Все це позначається на нашій подальшій поведінці і на те, як ми ставимося до оточуючих.

Не можна розбивати чужі серця і вбивати справжню любов. Так, вони невидимі, але без них неможливо жити.

Є ті, хто в минулому був зломлений, але сьогодні вони усвідомлюють, що гідні довіри лише ті люди, які довіряють самі собі. Деякі люди ніколи не забувають даних ними обіцянок. І вони будь-що-будь стримають їх, тому що знають, скільки болю і страждань приносить зраду.

А ще такі стійкі і яскраві особистості усвідомлюють величезну цінність серця, не забуваючи при цьому і про його крихкість, про те, як йому страшно, коли його «з’їдає» брехня, сумніви і приховане зрада.

Гідні любові ті, хто говорять мовою довіри, розуміють сенс обіцянок і знають, як прислухатися до чужого серця, не завдаючи йому біль. Саме вони роблять наш світ більш щасливим.