Як навчитися приймати свій вік: розповідає психолог

Щодня ми стикаємося з чужими очікуваннями. Майже від народження нас переслідують деякі нав’язані норми: коли перестати повзати і почати ходити, коли говорити складні речення, як реагувати на оточуючих і навіть скільки зубів мати до певного віку. І якщо в дитинстві деякі стандарти справді відіграють важливу роль у визначенні рівня розвитку, то в більш зрілому віці чужі рамки починають тиснути в плечах. Психолог Вікторія Кейлін розповідає, що із цим робити.

Найжорсткіші рамки – вікові. Саме в них суспільство заганяє жінок, диктуючи стиль одягу, поведінку та статус. До 20 років треба вчитися — бажано у престижному виші. Дітей рано, а ось заміж якраз. Народила? Скороспілка. Незаміжня? Ризикуєш залишитися старою дівою. До 30 потрібні сім’я, кар’єра та іпотека. Захопилася роботою? Кар’єристка. Не встигла народити? Мабуть, хвора. Народила без чоловіка? Невдаха. Сидиш із дітьми? Нахлібниця. До 40 взагалі вже все пізно. Короткі спідниці не можна. Сивину треба зафарбовувати. Блискітки і стрази в смітник. Незаміжня? Можна одразу в труну. Без дітей? Життя прожите дарма. Чоловік добрий, дітей виростила, іпотеку виплатила? Ну і що ти в житті хорошого бачила?

Нагадує горезвісну історію з ослом. Будь ти на ньому чи під ним, у натовпі завжди знайдеться той, хто жбурне в тебе камінь. Що робити? Забити на чужу думку. Зовсім.

Тобі 18+

Отже, тобі 18+ – по суті твій найкращий вік, коли все попереду і ще можна безболісно експериментувати з навчанням, роботою та стосунками.

Чого хочеш ти:

– пробувати нове, подорожувати, заводити романи, розвиватися, шукати себе, тусити з друзями, бути незалежною.

Що говорить суспільство:

– не отримаєш диплом, закінчиш життя двірником;

– не будеш вибірковою у відносинах, потрапиш у біду;

– не вийдеш заміж, залишишся старою дівою.

Що каже мама:

– ти все ще дитина і за тобою око та око, так що поживи поки що у своїй дитячій, де на стінах плакати музикантів, а під ліжком припадає пилом плюшеве ведмежа;

– якщо виросла, то давай заміж та діток. Нема чого даремно витрачати час.

Що каже роботодавець:

– немає диплома – немає досвіду, немає досвіду – немає роботи – і так по колу. Хоча в деяких областях відсутність досвіду та диплому дозволяє найняти робочого коня за мінімальну плату, чим усі користуються із задоволенням.

Насправді все далеко не так однозначно. Хтось рано вийшов заміж і обзавівся парочкою карапузів. Хтось продовжує гризти граніт науки, щоб отримати диплом і влитися до лав офісних працівників. Деякі одразу після школи починають працювати і часто досягають відмінних результатів. Нема загальних правил. У кожного свої цілі та завдання та власний життєвий шлях.

Тобі 25+

Тобі 25+. Ти вже закінчила університет (або остаточно переконалася, що вища освіта тобі ні до чого), знайшла роботу або навіть змінила кілька компаній у пошуку кращих умов, вийшла заміж чи живеш із чоловіком, напевно маєш негативний досвід попередніх стосунків, можливо, народила дітей чи остаточно зупинилася на думці, що кар’єра для тебе на першому місці.

Чого хочеш ти:

– успіху, визнання правильності свого вибору, досягнення поставленої мети, материнської любові, вдалого союзу з партнером і, можливо, дітей.

Що говорить суспільство:

– годинник цокає, діток пора;

– не вийдеш заміж, залишишся старою дівою;

– не зробиш кар’єру, все життя будеш на дядька горбатитись;

– після 30 знайти хорошого чоловіка складно;

– усіх грошей не заробиш, не буде сім’ї, ніхто на старості склянку води не подасть.

Що каже мама:

– подивися на Юлю (Машу, Катю – потрібне підкреслити), ось хто молодець;

– а така гарна дівчинка була;

– що тебе весь час не на тих мужиків тягне;

– діти без матері зовсім здичавіли, один бізнес на думці.

Що каже роботодавець:

– ваші проблеми мене не цікавлять.

Тобі 35+

Вік захоплення, коли ще можеш і вже вмієш. Ідеальне поєднання розуміння себе та прагнення до нового. Тебе вже мало хвилюють чужі очікування, ти твердо стоїш на ногах і непогано розумієшся на людях. У цьому віці непримиренні протиріччя стають звичайною справою (коли ще можна одночасно стати мамою та бабусею?). Хтось досягає неймовірних висот у кар’єрі, а хтось починає з нуля новий бізнес. Старші діти закінчують школу, а молодші ще годуються молоком. Багато хто змінює професію і знову йде вчитися. І головне – навіть якщо ти не до кінця розумієш, чого хочеш у житті, ти абсолютно точно знаєш, чого не хочеш. І ти нарешті розумієш, що головне щастя – це право бути собою.

Чого хочеш ти:

– жити в насолоду, самій приймати рішення, ні перед ким не виправдовуватися, носити, що хочеш і робити, що подобається.

Що суспільство каже:

– у твоєму віці непристойно, так не можна, вже пізно, навіщо це треба?

Що каже мама:

– вже нічого, але дивиться із засудженням.

Що каже роботодавець:

– якщо розумний, то відірве вас із руками – заради знань, досвіду, мудрості та вміння робити свою справу без зайвих питань. Якщо нерозумний, то вам такого не треба. Знайдете іншого, підете на фріланс або відкриєте свій бізнес.

Прискіпливі американці провели низку соціальних досліджень і з’ясували, що вікові очікування поведінки чоловіків і жінок суттєво відрізняються. Від чоловіків з віком здебільшого очікують фінансового успіху та просування кар’єрними сходами, а від жінок досі чекають борщу, домашнього затишку, залучення до дитячих справ і, звичайно ж, зовнішньої привабливості. Так що, якщо ти не багатодітна красуня з кулінарними талантами, ласкаво шепоче суспільство, то шанси бути щасливою стрімко падають. Серйозно?

Та ні, звісно. Ще один надуманий штамп. Зовнішність штука взагалі умовна. Подивіться на зірку серіалу «Секс у великому місті» або подружку красеня Кіану. Згадайте блискучу героїню Меріл Стріп у «Диявол носить Прада». У них нестандартні фігури, вони не фарбують волосся і не прагнуть будь-що-будь отримати приз глядацьких симпатій. Насправді вони просто живуть своє життя за своїми правилами, роблячи те, що їм подобається, і отримуючи від цього нереальний кайф. Саме цей кайф виділяє їх у натовпі та складає до їхніх ніг шанувальників, нагороди та цікаві проекти. До жінки, яка сяє, хочеться торкнутися. На неї хочеться дивитись. Решта — кількість дітей, чоловіків та нулів на банківському рахунку — другорядне.

Всі люди різні. Звучить як банальність, але це справді дуже важливо усвідомити. Немає жодних єдиних правил. Немає загальноприйнятих норм. Є ти й твоє життя. І ваше спільне завдання прожити його досхочу.

У жінки немає гарного чи поганого віку. Є стан, у якому їй комфортно. А для того, щоб комфортно їй було завжди, потрібно враховувати свої потреби та можливості, а не жити за чужою вказівкою нав’язаних стереотипів. Успіхів!