“Не вчіть мене жити, допоможіть краще матеріально”, — бурчите ви, коли друзі радять вам “розслабитися і забити”. Це тому, що ви просто не знаєте, як це робиться.

Не драматизуйте

Ви володієте чарівним даром перетворювати муху в слона, а потім переживати з приводу масштабу придуманої вами невдачі? Звичка роздувати свої промахи породжує тривогу. Іноді ми робимо зі своїх пристрастей подобу фатальних і ростемо таким чином у власних і чужих очах, зовсім забуваючи про збереження своєї нервової системи. Найчастіше прагненням все перебільшувати відрізняються люди, які винесли з батьківської сім’ї відчуття того, що треба постійно щось долати, — стверджують психологи. — Поступово це стає їх моделлю поведінки: постійно розповідати про свої “неймовірні” труднощі і, звичайно, про величезні зусилля, які доводиться їм прикладати для їх подолання. Вони не живуть, а звітують. І при цьому постійно потребують позитивної оцінки оточуючих”.

Порада:

Сталося страшне? “Вийдіть” на уявний балкон і подивіться на ситуацію з нібито п’ятнадцятого поверху. Можна уявити, що ви пролітаєте над усім цим на повітряній кулі, яка плавно забирає вас у блакитну височінь. Заспокоїлися? Ну, а тепер плануйте, що робити.

Не додумуйте

Якщо ви вважаєте, що бачите інших наскрізь і завжди зможете зрозуміти, що і чому роблять довколишні люди, що вони відчувають і думають в конкретний момент, ви не праві. Адже ще здавна існує приказка про те, що чужа душа — темний ліс. І навіть психологи не завжди можуть вгадати людську реакцію в тій чи іншій ситуації. Думаючи, що ви завжди зможете прорахувати вчинок іншої людини, ви відключаєте увагу і починаєте діяти на основі свого припущення. І все це замість того, щоб просто спокійно поспостерігати за розвитком подій, а не турбуватися даремно. Тим більше, в ті моменти, коли вам здається, що хтось хоче вчинити з вами не дуже добре.

Порада:

Більше розмовляйте і уважно слухайте! Якщо хочете знати, що думає інша людина, просто запитайте її. Ми часто забуваємо, що найкоротший шлях — прямий. І обожнюємо все заплутати.

Живіть справжнім

Доведено, що найбільше бід, розчарувань і нещасть відбувається у тих людей, які пам’ятають і плекають свої минулі образи і проблеми. Зрозумійте: чим частіше ви будете прокручувати їх у розумі, знову переживаючи неприємні почуття, які вони вам прочинили, тим масштабнішими вони будуть здаватися. А значить, ви будете відчувати себе скривдженими не в минулому, а в сьогоденні. Іноді просто забути про образу, викресливши її з пам’яті, навіть легше, ніж її пробачити.

Порада:

Нехай минуле залишиться в минулому. А щоб забути, доведеться згадати всі хороші і гіркі моменти, радості і образи, і розкласти їх в уявну шафку: гарне — в один ящик, погане — в інший, вчинки — у третій, думки — у четвертий. Потім (подумки) закрити всі ящики на ключ і покласти його куди захочете.

Не узагальнюйте

Пам’ятате, що одна-дві невдачі — це ще не ознака катастрофи. А один випадковий тріумф — не ознака беззастережної геніальності. Навіть три неприємні події, які йдуть одна за одною, не завжди можна назвати затяжною тенденцією. Іноді це просто випадкові обставини, а не ланцюг неприємностей. І тим не менше, згідно зі статистикою, образи і поразки пам’ятаються довше, ніж перемоги, в 7-12 разів! Тому психологи рекомендують завести щоденник своїх досягнень, в який ви будете записувати не тільки свої перемоги, а й взагалі все хороше, що трапляється з вами: комплімент, сказаний колегою; посмішку незнайомця в метро; ніжну смс-ку від коханого. Головне — кожен день знаходити щось хороше! А коли стане сумно, перечитуйте свій “щоденник позитиву”.

Не будьте перфекціоністами

Перфекціонізм — це свого роду захворювання, яке не дає вам насолоджуватися справжнім і весь час штовхає на пошуки чогось кращого. А пошук ідеалу — процес нескінченний, адже межі досконалості, як відомо, немає. При цьому абсолютно все, що у вас вже є, буде здаватися нецікавим і недосконалим.

Порада:

Якщо ви звикли бути ідеальними, постарайтеся хоча б по 5 хвилин в день робити все не так, як зазвичай, зробіть безглуздий вчинок, не бійтеся виглядати смішними і слабкими. Якщо перфекціонізм спрямований на інших — попросіть близьких, щоб вони зупиняли вас, коли ви критикуєте оточуючих. Головне — приймайте світ таким, яким він є.

Не вигадуйте правил

Пам’ятаєте, як у дитинстві батьки говорили вам, що, крім дієслова “хочу”, є ще “треба” і “повинен”. Часто ці два слова, підкріплені якимись правилами поведінки, які ви вважаєте для себе непорушними, доставляють вам тільки почуття провини і неврози. Звичайно, з віком у всіх нас з’являються якісь зобов’язання перед своїми близькими і колегами, але все ж не потрібно забувати і про те, чого хочете саме ви. Адже, навантажуючи мозок різними перешкодами, ви втрачаєте безліч можливостей. А коли намагаєтеся інших змусити слідувати своїм правилам, то перетворюєтеся на зануду або диктатора. Погодьтеся, не найприємніші ролі.

Уникайте стереотипів і ярликів

Використовуйте слова з позитивною конотацією або хоча б нейтральною. Адже мова негативу породжує подібне мислення. А коли ви ділите речі на певні категорії і даєте їм оцінку, перестаєте бачити їх реальне значення. Психотерапевти зазначають: “зараз слова “хороше” і “погане” здебільшого втратили особистий характер і перетворилися у стандарти і правила поведінки. Людина, забувши про те, що “хороше” і “погане” — лише реакції, приймає їх за факти, тим самим позбавляючи себе можливості отримувати якийсь новий досвід”.

Порада:

Спробуйте хоча б день прожити, нічого не оцінюючи, — просто спостерігайте і живіть. Побачите, як це приємно!

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20